Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек "Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності"

Материал из Заповікі
Перейти к: навигация, поиск
Краєзнаство ЗК.jpg

Вступ

Одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання молоді є краєзнавство, яке грунтується на принципах гуманізації, демократизації, системності, науковості й культуровідповідності. Зміст краєзнавства формується навколо таких базових чинників, як природа, історія, соціальна сфера, що мають територіальну єдність у межах незначних за розмірами адміністративних одиниць. У цьому контексті краєзнавча робота є тим засобом виховання, який передбачає вільний вибір і необмежені можливості для творчості особистості в опануванні знань про різні сфери матеріального й духовного життя людей, локально близьких територій та набутті на цій основі певного соціального досвіду. Сучасний інтерес суспільства до проблем краєзнавства сприяє усвідомленню того, що любов до Батьківщини, почуття патріотизму, відповідальності за її долю формуються з дитинства. Освіта дітей завжди починається з ознайомлення з найближчим навколишнім світом і людьми, які живуть поряд. Саме цю роль виконує краєзнавство.

За умов розвитку масового краєзнавчого руху в Україні, відродження краєзнавства як галузі наукової та практичної діяльності, розширення його видів і форм, зростання інтересу до цієї сфери, а також ускладнення краєзнавчих інформаційних потреб українського суспільства бібліотечне краєзнавство стає одним із пріоритетних напрямів бібліотечної науки, практики, управління й освіти. Для України ця сфера бібліотечної діяльності характеризується національними особливостями процесу розбудови держави, є основою краєзнавчої україніки. Бібліотечне краєзнавство як складова загального уможливлює поширення краєзнавчих знань, організацію просвітницької діяльності за допомогою сучасних форм і методів. Бібліотеки формують фонди краєзнавчих і місцевих документів, довідково-пошуковий апарат, здійснюють бібліотечно-інформаційне обслуговування, готують краєзнавчі бібліографічні посібники та створюють бази даних, вебсайти, вебпортали, проводять методичну і науково-дослідну роботу в галузі краєзнавства.

Шкільна бібліотека як обов'язковий структурний підрозділ закладу загальної середньої освіти і важлива складова його освітнього простору займає важливе місце у системі краєзнавчої роботи. Вона сприяє духовно-етичному вихованню молоді, оскільки, привертаючи до читання молодь, передбачає збереження духовної спадщини, дбайливе ставлення до Батьківщини, у тому числі й «малої».

У просвітницькій краєзнавчій роботі шкільних бібліотек умовно можна виокремити три основні тематичні комплекси: еколого-природознавче краєзнавство, історичне краєзнавство, літературно-мистецьке краєзнавство. Заходи з краєзнавства спрямовані на виховання поваги до книги, формування національної свідомості, любові до рідної землі, готовності до праці й захисту Вітчизни, передачі молодому поколінню надбань нашого народу, багатства духовної культури, формування особистих рис громадянина України. Вивчення культурної спадщини рідного краю, його звичаїв, традицій, обрядів, народних ремесел, організація і проведення народних свят, українських вечорниць, релігійних свят посідають одне з головних місць у краєзнавстві. Велику увагу важливо приділити популяризації історико-краєзнавчої літератури про пам’ятки культури, народну творчість, місцевий фольклор як найважливіший засіб естетичного й патріотичного виховання молоді. Видатний педагог В. О. Сухомлинський з цього приводу писав: «Та найголовніше питання, яке не давало мені спокою протягом усіх років роботи, це питання про те, як ввести маленьких школярів у великий світ суспільного життя, як домогтися того, щоб кожна дитина бачила не тільки своє село, місто, красу річки, на берегах якої пройшло її раннє дитинство, а й величезний, неосяжний світ своєї Батьківщини?».

Краєзнавча робота вчить дітей відчувати напружений трудовий ритм країни, розуміти та правильно оцінювати факти і явища повсякденного життя. Краєзнавство слід розглядати як багатогранну діяльність – освітньо-пізнавальну, пошуково-дослідну, суспільно корисну.

Нині краєзнавство – сама патріотична наука, переживає духовне піднесення, здійснюється пошук нових форм, розширюється коло завдань, уточнюється їх зміст. Краєзнавчі знання необхідні не тільки суспільству в цілому або групам людей, а й кожній людині, яка має знати, хто вона і звідки походить. Адже людина, яка пам’ятає про своє коріння, є більш свідомою, достойною, сильною й інтелігентною.

Для забезпечення ефективної організації краєзнавчої роботи шкільний бібліотекар має дотримувати таких вимог:

  • вивчати інформаційні потреби користувачів,
  • формувати актуальні краєзнавчі інформаційні ресурси (на традиційних та електронних носіях),
  • організовувати обслуговування запитів користувачів на основі сучасних інформаційних технологій, зокрема використовувати мультимедійні технології, які дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні сторінки історії в зручній для учнів формі – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, а також для статистичної оцінки історичних фактів і порівняння різних об`єктів за певним параметром.

Ефективність цього залежить від того, наскільки бібліотекар сам є краєзнавцем, наскільки чітко він здатний визначити об'єкти дослідження, форми і зміст роботи, зважаючи на вікові особливості учнів, їх загальний кругозір, рівень знань і вмінь.

Термін

1 - 31 жовтня 2021 року в межах Міжнародного місячника шкільних бібліотек проходитиме Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек.

Підстава

Корисні поралиШБ.jpg
 Онлайн-звіт "Інформація про проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, 2021"

Гасло місячника

Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності

Мета місячника

  • сприяння поглибленню пізнавального інтересу учнів до рідного краю як складової України,
  • виховання у них поваги і шанобливого ставлення до історико-культурної спадщини,
  • сприяння пробудженню почуття національної свідомості, любові та поваги до своєї Батьківщини,
  • підвищення ролі бібліотек у відновленні історичної пам’яті народу, становленні його національної свідомості, вихованні гідності й патріотизму.

Учасники місячника

  • шкільні бібліотекарі,
  • представники обласної державної адміністрації, органів управління освітою,
  • директори закладів загальної середньої освіти,
  • вчителі закладів загальної середньої освіти,
  • методисти, що опікуються бібліотеками,
  • громадські організації.

До проведення масових заходів доцільно залучати:

  • фахівців-краєзнавців,
  • працівників музеїв,
  • письменників,
  • громадських діячів тощо.

Науково-методичний супровід місячника

  • ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України,
  • ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України,
  • КЗ "ЗОІППО" ЗОР (на рівні області).

Організація проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

Рекомендуємо консультантам, бібліотекарям закладів загальної середньої освіти спільно з педагогічними колективами, батьками та громадськими організаціями провести змістовну роботу щодо організації в межах Всеукраїнського місячника заходів, які сприятимуть збагаченню духовності особистості завдяки засвоєнню надбань культури рідного краю, вихованню в учнівської молоді патріотичних почуттів, гордості за свою рідну землю, шанобливого ставлення до історії і традицій.

Активна участь шкільних бібліотекарів у Всеукраїнському місячнику «Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності» сприятиме консолідації зусиль шкільних бібліотек України в актуалізації таких питань:

  • розвиток масового краєзнавчого руху в Україні, відродження краєзнавства як галузі наукової та практичної діяльності;
  • пробудження у школярів глибокого інтересу до історії та літератури рідного краю;
  • виховання у молоді любові до України та поваги до її історії, почуттів патріотизму, відповідальності за долю своєї країни;
  • розширення знаннь про історію, культуру, екологію свого краю, його видатних людей, що сприяє активізації дитячого читання;
  • охорона та раціональне використання природних багатств і культурної спадщини;
  • посилення тяги до знань.

Орієнтовні заходи для бібліотек закладів загальної середньої освіти

  • бесіди: «Від краєзнавства до краєлюбства», «Історія роду – історія нашого народу»;
  • брейн-ринг (турнір) краєзнавців: «Ми знаємо все про край, де ми живемо!», «Дні й роки – історії кроки»;
  • вернісаж: «Рушникове диво», «Народні промисли краю»;
  • День бібліотворчості:
    • майстер-класи: «Веселі ідеї»;
    • робота (створення саморобок: ляльок-мотанок, оберегів, прикрас, витинанка, декупаж, аплікація, орігамі, колаж, квілінг, пап’є-маше);
    • підготовка рекламно-іміджевої продукції краєзнавчої тематики: плакатів, листівок;
  • День краєзнавства: «У звичаях, традиціях народу ти душу України пізнавай»;
  • диспути: «Пам’ятаймо нашу історію», «Хто ми, звідки родом?»;
  • Дні краєзнавчої літератури: «Літературне мистецтво рідного краю», «Казками та легендами повито рідний край»;
  • інтерактивний кардмейкінг: виготовлення листівок, присвячених Всеукраїнському місячнику шкільних бібліотек;
  • конкурс віршів: «Про природу тихим словом», «Природа у поезії»;
  • краєзнавча тусовка: «Ти в серці, вічна і єдина, моя маленька Батьківщино!»;
  • краєзнавчий променад: «Люблю той світ, що отчим краєм зветься»;
  • краєзнавчі вікторини: «Краю мій, тут я живу», «Пам’ять рідної землі», «Вивчай і знай свій рідний край!»;
  • краєзнавчі екологічні години: «Земля квітучої краси», «Я бережу твою природу, бо в мене, земле, ти одна», «Природні парки: гордість та краса», «Шумлять дерева мого краю»;
  • краєзнавчі подорожі: «Барви осені», «Заповідні місця мого краю», (екскурсії в музеї, подорожі на природу, відвідування парків);
  • краєзнавчі ранки: «Подорож у давнину», «Пам’ятаємо історію рідного краю», «Рідне місто пізнаю»;
  • круглі столи: «Мій край – моя історія жива», «Рідний край – гордість моя», «Знатні люди краю» (про славетних земляків);
  • написання літописів, оформлення альбомів, кутків та кімнат народознавства;
  • народознавчі вечори: «Натхненне слово про рідний край», «Відкрий для себе рідний край»;
  • нон-стоп: (non-stop – у перекладі з англійської – той, що йде без зупинки) – цикл заходів заявленої тематики, що проводяться протягом дня на перервах між уроками:
    • буккросинг з літератури з краєзнавчої тематики: «Передай книжку другу»;
    • демонстрація тематичних відеороликів;
    • інформаційний паркан: протягом дня в бібліотеці на імпровізованому паркані учні й вчителі розміщують короткі інформаційні повідомлення, вислови, малюнки, світлини за тематикою Всеукраїнського місячника;
    • опитування або анкетування читачів: «Мій вклад у розвиток рідного краю» (приклад питань для анкети: що ти зробив і що міг зробити корисного для захисту природи?, який свій вчинок ти вважаєш найгіршим у ставленні до природи?, що, на твою думку, люди могли б зробити корисного для охорони навколишнього середовища?);
    • смайл-опитування: «Що таке краєзнавство?»;
  • організація благодійної акції з поповнення фонду шкільної бібліотеки актуальною літературою краєзнавчої тематики;
  • організація книжкових виставок (у тому числі віртуальних):
    • виставка-вернісаж «Природа мого краю в минулому і сьогодні»;
    • виставка-експозиція «Краєзнавчий портрет міста (району)»;
    • виставка-історична подорож «Відкрий для себе рідне місто», «Подорож у давнину»;
    • виставка-панорама «Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм»;
    • виставка-подорож «Блакитні очі Батьківщини», «Стежками рідного краю;
    • виставка-реклама «Нові матеріали про рідний край»;
    • виставка-спогад «Мій край – моя історія жива»;
  • підготовка відеороликів та презентацій: «Рідне місто (село, район) – через призму екології»;
  • підготовка й розповсюдження тематичних рекомендаційних списків (у вигляді буклетів, закладок), що інформуватимуть про літературу з краєзнавчої тематики;
  • пошук старовинних книг, періодичних видань, світлин, речей побуту, вишивок, зразків одягу тощо;
  • прес-конференція: «Історії забуті сторінки»;
  • родинні краєзнавчі конкурси: «Мій родовід і край»;
  • турнір знавців літератури краю: «Лицарі слова», «Наша історія літературними стежками», «Поетичні голоси мого краю»;
  • фольклорні вечори: «Наші фольклорні обереги»;
  • формування тематичних папок з краєзнавчої тематики: «Історичний портрет рідного краю», «Скарбниця багатовікової мудрості», «Це цікаво знати»;
  • фотоконкурс: «Чудовий край – чудової краси!»;
  • розміщення на інформаційному стенді навчального закладу, сайті (блозі) бібліотеки матеріалів з теми Всеукраїнського місячника;
  • відзначення кращих читачів бібліотеки, які долучилися до організації та проведення місячника.
Це цікаво?!...

А також слід зазирнути у матеріали

Орієнтовні заходи на рівні району (міста, громади)

  • Конференції: «Рідний край – гордість моя», «Мій край – моя історія жива», «Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм» (за участі видатних земляків та відомих людей);
  • Семінари: «Історії забуті сторінки», «Що таке бібліотечне краєзнавство», «Краю мій, ти частка Батьківщини»;
  • Панельні дискусії: «Майбутнє рідного краю в твоїх руках», «Тривоги рідного краю» (розгляд економічних, екологічних та соціальних проблем області, краю);
  • Круглі столи: «Це та земля, де нам судилось жити», «Народні традиції рідного краю», «Моє місто – частинка Батьківщини», «Мій край, мій народ, його минуле»;
  • Краєзнавчі читання: «Дитячі письменники краю», «Поетами оспівана земля», «На книжкових сторінках по рідному краю» (обговорення книжок місцевих авторів, презентація нових дослідницьких матеріалів з проблем місцевої історії та культури);
  • Конкурси творів з краєзнавчої тематики: «Натхнення джерело – земля батьківська», «Рідного краю запахи й звуки», «Історичний портрет рідного краю», «Стежками рідного краю»;
  • Фотоконкурс: «Край у фотооб`єктиві», «Квітни, мій краю!»;
  • Флешмоби (відеофлешмоби): «Хай квітне у щасті мій рідний край», «Будь благословенна, земле рідна!».
  • Бібліотечно-краєзнавчий туризм (розробка туристських маршрутів рідним краєм, їх популяризація з використанням новітніх технологій, інтернету, мультимедійного обладнання).
Moon 2021.jpg

Орієнтовний перелік форм роботи під час Місячника:

  • Фото-, відеозвіти у вигляді: відеоролика, слайд-шоу, презентації, колажу тощо про проведення Місячника в закладі освіти.
  • Інформаційно-бібліографічна та рекламно-іміджева продукція: бібліографічні огляди краєзнавчої літератури, вебліографічні, рекомендаційні списки (формат: буклети, закладки, онлайн-закладки), листівки, плакати, постери, бюлетені, інфографіка тощо; висвітлення Місячника в засобах масової інформації та інше.
  • Виставкова діяльність: бібліотечні виставки книг, тематичні, інноваційні, електронні/віртуальні.
  • Дослідницько-пошукова діяльність: короткий опис, презентація проєктної діяльності (буклети, колажі, презентації, фоторепортажі, персональні виставки, акції, тощо); створення літописів; розробка туристсько-краєзнавчих маршрутів рідним краєм, їх популяризація (буклети, путівники, інфографіка, віртуальні виставки, колажі, віртуальні екскурсії тощо).
  • Колективна творча діяльність: створення літературної карти письменників-земляків (громади, міста, селища); віртуальної книжкової виставки, скарбнички цитат літературних героїв, антології творів письменників-земляків в аудіо чи відео форматах; оформлення карти чи скарбнички архітектурних, природних пам’яток, музеїв, народних промислів тощо..
  • Масові форми роботи: брейн-ринги, брифінги, буккросинг, вернісажі, вечори (родинні, народознавчі), вікторини (краєзнавчі, літературні, екологічні, народознавчі), День бібліотворчості День краєзнавства, зустрічі з цікавими особистостями краю, ігри-подорожі, інформаційні хвилини, краєзнавчо-екологічні години, квести та веб-квести, краєзнавчі ранки, майстер-класи, народознавчі (фольклорні) ранкові зустрічі, народознавчі, фольклорні та родинні вечори, паркан краєзнавчий чи читацький, пікніки, подорожі рідним краєм тощо.
  • Акції, конкурси, марафони, флешмоби: акції благодійні, краєзнавчі, екологічні; конкурси віршів (малюнків, літературно-краєзнавчі), конкурси (ерудитів-краєзнавців, фотоконкурс); круглі столи, конференції; флешмоби (відеофлешмоби), флешбуки; цікаві перерви, ярмарок солідарності тощо.
  • Інтерактивні складові заходів: анкетування, опитування, смайл-опитування; буктрейлери, відеоролики; виставка малюнків, ілюстрацій, аплікацій, колажів, стіннівок; вікторини (літературна, краєзнавча, екологічна), ігри інтерактивні; інфографіка, інтерактивні плакати, постери, фотогалерея, фотовернісаж.

Обласні заходи Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, 2021

Всеукраїнський вебінар за результатами Місячника шкільних бібліотек

АКТИВНОЇ ТА ПЛІДНОЇ СПІВПРАЦІ! ВСІМ УСПІХІВ!